на головну сторінку  
на головну сторінку    
    ON-LINE трансляція ДТРК "УТР" в обрані форум на сайті  
увімкнути трансляцію телеканалу УТР

06 : 40

Хочете подивитися?
> натисніть тут <

07 : 10

 

07 : 30

 

08 : 00

Україна: час місцевий.  

10 : 00

 

10 : 20

 

10 : 50

 

11 : 00

 

11 : 20

 
  ВХІД ДЛЯ КОРИСТУВАЧА
  логін
     
  пароль
 
   
 
 

Лютий

<< версія для друку >>

Лютий


Лютень сказав: «Якби я в батькових літах...»

У багатьох народів, зокрема і в нас, до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл. На Україні, як і в Білорусії, за ним офіційно закріпилося слово «лютий». Його етимологічне коріння пов'язане з конкретними реаліями. Як стверджує відоме прислів'я, це пора надмірних контрастів — вітрів і кривих шляхів, морозів, снігів, відлиг та переметів.

Поруч з офіційною, в багатьох регіонах України користувалися (почасти вони існують і нині) виключно діалектними накличками. Переважна їх більшість характеризує сувору й конозисту вдачу місяця — «сніжень», «лютень», «крутень», «зимобор», «бокогрій, «криводоріг», «межень» (тобто календарна межа між зимою й весною).

З останнім місяцем зими у хліборобів завершувавсь і традиційний зимовий відпочинок. Селяни починали готуватися до нового хліборобського сезону: вивозили на поля гній, перевіряли зерно, лаштували сільськогосподарський реманент. Тому з лютим міцно пов'язані й природні передбачення погоди — які будуть весна й літо, чи защедрить врожаєм рік грядущий?..

Звернення до народних прикмет у лютому — явище закономірне, адже не за горами вже весна. На останній місяць зими припадало кілька свят, за якими завбачували погоду. Одним з таких був Юхимів день (10). Спостережливий селянин з самого ранку стежив за погодою. Літні інформатори авторитетно стверджували: якщо в цей день вітряно, то неодмінно все літо буде дощовим. Тому народна поговірка радила: «Якщо мокре літо, то тримай корівку, а як сухе — купуй бджілку».

І все ж найбільше вірили в правдешність Стрітення — найшанованішого свята в лютому. Його давніша, ще дайбозька назва — «зимобор», чи «громовиця»; згодом цей день прибрав остаточне ймення — Стрітення. За повір'ям, саме 15 лютого зима начебто зустрічається (звідси і похідні назви свят) із весною. Зі Стрітенням пов'язано чимало різноманітних прислів'їв та прикмет. Люди щиро вірили в те, що яка погода в цей день, такою буде й весна,— якщо тепла, то і березень мав би бути раннім, а коли мороз — зима ще довго протримається.

На останній місяць зими припадає і свято Власа. Для селян це був надміру по-шанівний празник. Це праслов'янське ім'я символізувало покровителя свійських тварин. Адже скотарство відігравало не менш важливу роль, ніж мисливство і навіть землеробство. Свійська тварина була не тільки бажаною в господарстві, але й священною. Відтак майже в кожній родині улаштовували різноманітні обрядодії, щоб убезпечити плодючість тварин і позбавити їх од всіляких хвороб. За традицією, на Власа вже починали організовувати громадські гурти — наймати пастухів, укладати угоди й контракти, котрі суворо регламентувалися звичаєвим правом. Тому казали, що на Власа «весна вже до пастухів заглядає в покутнє віконце». Чому, власне, в покутнє? Справа в тому, що традиційно хати будували так, аби покутні вікна обов'язково спрямовувалися до сходу сонця.

В останній місяць зими скорочуються вечорниці. Все рідше й рідше збиралися хлопці й дівчата на свої традиційні гулі. Та це й природно: коротшали ночі, в господарствах прибавлялися додаткові клопоти — потрібно було готуватися до найвідповідальнішої для селянства пори року. Люди жили світлим пробудженням природи — весни, яка вже не за горами.

Народний прогностик

Макара (1 лютого). У давнину казали: «Який Макар, такий і товар». Якщо погода ясна, стверджує інше прислів'я, то і весна буде красна, себто рання й тепла.

Напівзимника (4 лютого). «Якщо Напівзимниця дорогу перемете, то корінь підмете». Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну.

Оксани-Дороти (6 лютого). За цим днем прогнозували весну. Яка Оксана, така й весна. В лютім Дорота заповідає сніги та болота. Коли день ясний і тихий, то весна буде гожою; якщо в обід сонце, то рання весна, а коли хурделиця, то затягнеться надовго.

Напівхлібниці (8 лютого). З нею пов'язували перелом зими, тому казали: «Який день, така й весна».

Юхима (10 лютого). Якщо вітряно, то літо буде мокрим, бо «Юхим приніс вітер на сире літо».

Трьох святих (12 лютого). У цей день не можна прясти, щоб протягом року не було наривів.

Трохима (14 лютого). Якщо вітряно, то літо буде мокрим.

Стрітення, громниці, зимобор (15 лютого). Зі Стрітенням пов'язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: «Прийшла громниця — зимі половиця», оскільки «В цей день лютий до березня приїхав». На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір'я, що «громниці» (посвячені свічки) вельми помічні від грому. їх спеціально тримали в господарствах, і коли надходила гроза, то запалювали, щоб «грім хати не підпалив», а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну.

Посвяченою в цей день водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб та сіль, скроплював стрітенською водою, а також волів і мажару, приказуючи: «Боже, тобі поможи!» Кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою, оскільки, як уже мовилося, зустрічаються зима з літом. Найбільш завбачливі навіть складали прогностик на кожну годину дня. Якщо під вечір потепліло, то вважалося, що літо перемогло, а тому «зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима». Відтак примхи природи народжували численні прислів'я й прикмети.

Якщо на Стрітення півень води нап'ється на порозі, то на Явдохи (14.03) віл напасеться на дорозі.
Коли на громницю півень нап'ється водиці, то на Юрія (6.05) кінь напасеться травиці.
На громницю ведмідь буду свою або руйнує, або заново будує.
Як сонце ясне на громницю буде, то більш ніж перед тим снігу випаде всюди.
Як на громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.
Як на Стрітення капає зі стріхи — не найдеться з літа потіхи.
Дуй не дуй, не к Різдву йде, а к Великодню.
Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
Коли на Стрітення відлига — пропаде ще весна надовго.
Якщо на деревах іній — зародить добре гречка і бульба.
На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу.
На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плута.
Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
Зимобор з відлигою — на ранню й теплу весну, зі снігом — на дощову й тривалу, а коли хуга — весна буде пізня й холодна; якщо в цей день не видно сонця — чекай суворих морозів.

Парфенія (20 лютого). На цей день припадали «зимові діди», хоч починаються вони на другому тижні перед Великим постом. Переважно відзначали їх у п'ятницю, яку називали «поминальною» або «дідовою». Це давні й високогуманні обряди поклоніння (вшанування) пращурів. До кожного дня готували обрядову страву і залишали на ніч для небіжчиків, «щоб діди повечеряли». Деінде коливо, виготовлене з куті, меду та узвару (до речі, це їство ще називали «четвертою страшною кутею», бо готували її і на поминки), відносили й на могилки.

Крім зимових, були ще «весняні діди», що припадали на другий тиждень після Великодня, «літні» — в п'ятницю на останньому тижні перед зеленими святами та «осінні» — в останню п'ятницю та суботу перед пилипівськими запусками. В ці дні не брали шлюбів і не організовували будь-яких розваг.

Прохора і Харлампія (23 лютого). До Прохора баба охала: «Ой, холодно!» А прийшли Прохір і Влас: «Вже весна у нас!»
Свято робочої худоби. Святять воду і кроплять нею тварин

Власа (24 лютого). Святий Улас, як і Юрій, вважається захисником і покровителем свійських тварин. Літні люди подейкували, що Влас у цей день пильно наглядає за тваринами, а тому чоловіки нагадували своїм жінкам:

— Дивіться, молодиці, щоб завтра принесли раненько водиці з криниці!

Нею наповнювали пляшечки, вкидали туди шматочок воску зі страсної свічки і ставили на покуть, де вона мала стояти три дні. В цей час Улас освячував її. Потім частину води вливали в криницю, а рештою скроплювали тварин. Крім того, ті господарі, в яких було чимало худоби, спеціально наймали молитву, після цього з іконою і святводою ішли до стайні, щоб благословити тварин. Під час молебня освячували і свічку, якою лікували хворе горло.

Після Власа невдовзі наступав піст, а отже, і закінчувалися весілля. З цього приводу казали: «Оляся, на заміж не ласься». З Власом пов'язували і закінчення зими. «Прийшов Влас,— мовить прислів'я,— з печі злазь» чи «Пролив Улас олії на дороги — пора зимі вбирати ноги». Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде.

Мелатія (27 лютого). Погожий день — літо буде гарне, але морози триватимуть.

Касяна (29 лютого). Він випадає один раз на чотири роки, тобто на високосний, і вважається нещасливим днем. Загалом образ Касяна, за народними уявленнями, не вельми привабливий. Не випадково ж на похмуру людину казали: «Чого ти Ка'сяном дивишся?» Він символізував надмірно сердитого і немилосердного чоловіка з довгими до колін бровами, віями та бородою, за якими нікого не бачить протягом трьох літ. Четвертого року брови піднімаються, і зле тому, на кого він подивиться: на людей — їм горе, на скот — на нього падіж. Вважалося, що той, хто народився 29 лютого, буде нещасливим. «Касян оком глянув,— відгукувалися про таких,— не буде з нього рожден-ного добра». Люди в цей день намагалися не вставати з ліжка до схід сонця і не виходити на вулицю, щоб «Касян не глянув своїм зором», а також не працювати, аби не розгнівати немилосердника.

Якщо на Касянів день багато снігу, то буде велика повінь.

У народі кажуть

В лютім сонце йде на літо, а зима на мороз.
Вже лютий геть підгриз — кидай сани й бери віз.
В лютому зима вперше з весною стрічається.
Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
Лютий виганяє ковалів з гути.
Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добре чоботи.
Лютий — місяць вітрів і кривих шляхів.
Лютневий сніг весною пахне.
Лютий ведмедю в барлозі бік пригріває.
Лютень сказав: «Якби я в батькових літах, то бику-третяку роги вирвав би!»
Лютий зиму видуває, а березень її ламає.
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
Січню морози, а лютому хуртовини.
Лютневий сніг, мов з рукава.
Як в лютому гукнеться, так восени відгукнеться.
Лютневі прикмети — метелиці та замети.
Лютий зиму на ніч замикає, а березень весну в гості припрошує.
Зима хоч припікає, зате комарів немає.
Зимове сонце, як мачушине серце.
Холод не брат, а заметіль не сестра.
Зимою сонце крізь плач сміється.
Мороз такий, аж зорі скачуть.
Іди, зимо, до Бучина, бо ти вже нам наскучила.
Сніг лапатий — на негоду й мокречу.
Якщо птахи сідають на верхівки дерев — перед потеплінням.
Коли галки здіймають несамовитий галас, то буде відлига.
Горобці дружно цвірінькають - на відлигу.
Якщо сорока заховалася під дах, а снігур заспівав — бути хуртовині.
Голуби воркують — тепло віщують.
Півні ввечері розкукурікались — на відлигу.
Гуси ховають дзьоби під крило чи стоять на одній нозі — на холод.
Свійські свині згрібають барліг і ховаються в нього — перед великим морозом.
Купаються ворони — на негоду, каркають усією зграєю — на мороз, влаштовують в небі хороводи — на снігопад, сідають на землю — на відлигу, вмощуються на нижніх гілках дерев — на вітер.
Кіт шкрябає підлогу — на вітер і завірюху, дере стіну — на негоду, лежить черевцем догори — на відлигу.
Ясний місяць — до холоднечі, а круторогий — на мороз.
Якщо рано в небі з'являється «попіл» — червоніє небо, то на вітер, а як увечері, то на сніг або дощ.
Хмари йдуть низько — буде холодно, а коли пливуть проти вітру — на сніг.
Шумить зимовий ліс — чекай відлиги.
Довгі сухі гілочки ялини на хуртовину згинаються, а на погоду розпрямляються.
Гуси й качки купаються в снігу — на відлигу й вітер.
Білі хмари — на мороз, ясні сутінки — на холоднечу.
Ранкова зірниця швидко гасне — на мороз.
Дме вітер, а інею не було — чекай бурі.
Сніг йде лапатий — на тривалу негоду й мокречу.
Придивіться до візерунків на шибі: якщо їх пагони спрямовані вгору — морози триватимуть, а коли вниз — буде відлига.
Сильний сніг уночі та на світанку при слабкому вітрі віщує сонячну денну погоду.
Сніг йде, мов крупа,— чекай на тиждень морозу.
Якщо сніг гне гілля, врожай буде рясний.
Півень хвоста волочить — буде снігопад.
Багато взимку інею — влітку багато роси.
В лютому дерева вкриваються пухнастим інеєм — на щедру медову взятку.
Глибокий сніг узимку — на дощове літо.
Зимовий туман стелиться по землі — на одлигу.
Дим із комина з підвітряного боку закручується мало не під гострим кутом до землі — чекай снігопаду.
Свиня рохкає, хоч і сита,— на мороз.
Віконниці риплять на мороз.
Корова закидає хвоста на спину — чекай вітру й опадів; увечері п'є багато води — на мороз.
Великі бурулі на піддашках — буде добрий урожай кукурудзи.
Якщо вербові двері туго відчиняються — чекай відлиги.
Пугач кричить—на відлигу.
Вранці сорока стрибає з гілки на гілку — на відлигу.
Снігурі туляться до оселі — на великий снігопад.
Якщо в хаті без причини відчутно знижується температура — потепліє невдовзі.
Сонце сходить за хмари — на снігопад, а коли довкіл нього кільце — на вітер.
Притихли кімнатні птахи — на мороз.
Ворона заховала свого дзьоба під крило — сильно похолодає.

 
 
 

НОВИНИ

 

30.08.2011 Міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк: Збільшення комунальних тарифів неминуче … цієї осені комунальні тарифи будуть збільшені!

Збільшення комунальних тарифів неминуче, вважає міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк.

Про це він заяв... далі >>


30.08.2011 Валентин Наливайченко: Черговий, передвиборчий розіграш «мовної карти» не врятує владу і «псевдофілологів» Партії регіонів

Партія «Наша Україна» виступає категорично проти чергового законопроекту «псевдофілологів» Партії регіонів - народних депутатів Сергія КІВАЛОВА і Вадима КОЛЕСНІЧЕНКА,... далі >>


30.08.2011 Андрій Клюєв вимагає «кардинально зменшити» роздрібні ціни для населення на скраплений газ

Протягом тижня роздрібні ціни для населення на скраплений газ мають бути кардинально зменшені, заявив у вівторок перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного ро... далі >>


 
 
 

ПАРТНЕРИ:

 

 
 

 

  Сайт оптимізований для перегляду броузерами Internet Explorer - 4.0 і вище,
Netscape Navigator- 7.0.
Мінімальне розширення 800 х 600
Розробка сайту intellCOM

Звязок з веб-мастером