на головну сторінку  
на головну сторінку    
    ON-LINE трансляція ДТРК "УТР" в обрані форум на сайті  
увімкнути трансляцію телеканалу УТР

06 : 40

Хочете подивитися?
> натисніть тут <

07 : 10

 

07 : 30

 

08 : 00

Україна: час місцевий.  

10 : 00

 

10 : 20

 

10 : 50

 

11 : 00

 

11 : 20

 
  ВХІД ДЛЯ КОРИСТУВАЧА
  логін
     
  пароль
 
   
 
 

Жовтень

<< версія для друку >>

Жовтень



Як не з дощем, то зі снігом

Наче й непомітно, але впевнено увійшла в свої права осінь, котру ознаменував один з найпошанівніших у слов'ян місяців — жовтень. У сучасному місяцеслові він посідає, як відомо, десяту позицію. Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї зодяглися в найпривабливіший — жовтогарячий колір. Місяце-назва «жовтень», як стверджують давні джерела, була відомою ще за Київської Русі. Поруч з жовтнем уживалося й слово «паздерник». Воно походить од спільнослов'янського «паздер», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, потім їх м'яли на терницях і голіруч, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинних поліських селах називають «паздерництвом». До речі, наші сусіди білоруси офіційно йменують жовтень «кастрічніком», себто місяцем костриці.

На Україні побутували й регіональні місяценазви. Серед найвідоміших — «грязень» (від грузьких доріг), «хмурень» (надмірно похмурих днів), «листопадник» (період опадання листя), «зазимник» (появи перших відчутних заморозків) тощо. Одначе найточнішою, як мені здається, можна вважати народну назву жовтня — «весідьник». Той, хто добре обізнаний з традиційною вкраїнською обрядовістю, достеменно знає, що починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. Це був період, коли в селах масово шлюбували дітей. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий». Тому другого місяця осені чекали з особливим нетерпінням.

З давніх-давен будь-яка форма суспільного життя підлягала чіткій регламентації. Це насамперед пов'язано з господарською діяльністю. Річний хліборобський цикл формував не тільки обрядову, але й виробничу структуру, і вони тісно ув'язувалися й переплітались між собою. Згадаймо прислів'я й приказки весняно-літнього циклу. Переважна їх більшість позначена турботою про врожай: «Квітневої роботи на май не відкладай, то їстимеш коровай», «Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться», «Хто в липні жари боїться, той взимку не має чим погріться», «Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш»...

До цього послужливого і, далебі, далеко не повного переліку варто додати ще одне і, може, найхарактерніше прислів'я: «У маю розумний жениться, а дурна заміж іде, а в жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться». Починаючи з ранньої весни і закінчуючи осінню, хлібороб завжди пам'ятав, що один трудовий день рік годує. Де вже там було думати про весілля! Нива чекала цілоденної людської уваги і праці. Лише після закінчення жнив селянин міг уже дозволити собі розслабитися і перепочити. Такою найблагороднішою порою вважався жовтень — місяць початку вечорниць і масових весіль. Адже вирощене зерно зібрано, а ниву засіяно дорідною озиминою.

Віддавна весілля — офіційна форма громадського скріплення шлюбу — являло визначну подію не тільки в житті молодої родини, але й села в цілому. Адже привселюдно народжувалася нова спілка. Не випадково, що саме цьому актові надавали особливої ваги, бо весілля знаменувало як родинне, так і суспільне свято.

Традиційне вкраїнське весілля об'єднувало кілька окремих сюжетів. Йому передували чотири, а то й п'ять дійств: оглядини, сватання, змовини, заручини тощо. Тільки після цього запрошували гостей, випікали коровай і плели вінець для молодої. Всі ці ритуальні обряди були розраховані, щоб молодята остаточно зважили своє рішення — створити міцну сім'ю. Ось чому, власне, так довго й тривали передвесільні обрядодії.

Переважно в жовтні справляли також «весілля для батьків», або «вінець». У давнину це було досить відоме дійство. Нині ж воно майже зникло. Однією з причин є те, що сучасні родини значно подрібнішали. Згідно із звичаєм, «весілля батьків» робили лише у багатодітних сім'ях. Коли одружували останнього сина чи віддавали заміж останню дочку, то на третій день плели вінки і випікали коровай для батька-матері. Цим обрядом, котрий у скороченій формі нагадував весільний, віддавали шану батькам, що виховали працьовитих дітей.

З другим осіннім місяцем пов'язано чимало храмових свят. Здавна на Україні кожне село мало свій «іменний празник». Його визначали за датою закінчення будівництва й освячення церковного храму (а звідси й храмове свято). Цю акцію намагалися скоригувати так, щоб ритуальний день припав на середину осені.

У жовтні молодь починала збиратися і на традиційні вечорниці та досвітки. Але в жовтні вечорниці ще не оформлювалися в постійні зібрання. Вони починали активно діяти лише в листопаді — місяці, коли остаточно завершували всі польові роботи. Поки що середульший брат осені ще надокучав щоденними капризами. Тому про нього казали: «У жовтні на день сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, реве, зверху ллє, а знизу мете!»

Народний прогностик

Ярини (1 жовтня). Цей день ще називали «журавлиним літом». Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через два тижні чекай морозів, а як затримаються — зима раніше себе не покаже.

Трохима (2 жовтня). У цей день хлопці й дівчата обирали одне одного. Звідси й при-мовлянка: «На Трохима не проходить щастя мимо — куди Трохим, то й воно за ним».

З 2 по 10 жовтня пасічники переносили в омшаники (погребки) вулики. При цьому спостерігали: якщо бджоли старанно позаліплювали вічка воском чи прополісом— зима буде суворою, а коли злегка, то теплою.

Дениса (3 жовтня). Північний вітер — на холод, південний — на тепло, західний — на мокречу, а східний — зимно, але сонячно.

Кіндрата (4 жовтня). Починали готуватися до зими. Про тих, хто легковажив, казали: «Пустий господар по Кіндраті не має ще кожуха в хаті». Різкий північно-східний вітер — на холодну зиму.

Фотія (5 жовтня). Якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно; коли ж дерева звільнились, то наприкінці січня буде тривала відлига.

Зачаття Івана Предтечі (6 жовтня). Намагалися нічого не заготовляти на зиму, бо почорніє. Дівчата й жінки з цього дня бралися за рукодільництво — пряли, ткали, вишивали.

Тік і потік починок приволік.
На Предтечі тулися до печі.

Єфросинії (8 жовтня). Цей день у народі ще називали «капустником», бо, за повір'ям, пошаткована капуста мала довго й добре зберігатися.

Не треба в капусту й олії, як пошаткуєш на Фросинії.
Коли на Єфросинії тепла погода, то ще тепло триватиме три тижні.
Якщо цього дня випаде сніг, то зима встановиться на Михайла (21.11).
Ранній сніг — на ранню й теплу весну; якщо він глибокий, то наступного року буде добрий врожай, якщо сухий — літо буде погоже.

Івана Богослова (9 жовтня). Завершували всі польові роботи. Хто не посіяв до Богослова — не варт доброго слова. Коли до Богослова проса буде з ложку, то буде і в ложку. На Богослова дощ зі снігом — у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло — червень буде дощовий і холодний.

Покрова (14 жовтня). З Покрови починалися вечорниці, котрі тривали до Великодня, і весілля, які тривали до пилипівських заговин (27.11). Це була пора наймасовіших шлюбів. Тому й казали: «Прийшла Пречиста (з цього часу можна було засилати сватів) — несе старостів нечиста, а як прийде Покрова — зареве дівка, як корова».

Ввечері, напередодні Покрови, господарі тричі кидали через хату шмат кізяка, «щоб оселя була не курна», а вдосвіта спалювали його в печі, «аби взимку сухою була хата»; якщо житло сиріло, то на Покрову вирізали чотири дернини, клали їх на горищі по всіх кутках травою вниз, «щоб сухо в хаті було».

У Карпатах на Покрову поверталися з полонин пастуші отари.
Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
Якщо в цей день сніг не покрив землю — не покриє в листопаді та грудні.
Якщо до цього дня не опаде з вишень листя — на теплу зиму.
Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі — початок зими буде теплим, але згодом похолодає.
Якщо вітер з півдня низовий — зима буде теплою, з півночі горішній — холодною, із заходу — сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
Покрова породила й чимало прислів'їв.
Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.
До Покрови думай про пашу корові.
Минула Покрова — з'їла полудень корова.
По Покрові — то і по теплові.
Настали жнива — лежить баба нежива, а прийшла Покрова — стала баба здорова.
Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.

Сергія Послушного (20 жовтня). З цього дня вже чекали зими.
Якщо земля вкриється сніжком, то через місяць буде справжня зима.

Якова (22 жовтня). Зима стає на ноги. Можна сподіватися і на сніжну крупу. Після Якова осінь вже заплакала. Після Якова тепла ніякого.

Євлампія (23 жовтня). Куди ріжки місяця покажуть, звідти будуть дути вітри.

Євфимії (28 жовтня). Цей день ще називали «болотихою».

Розкисли дороги — застрягли в Євфимки ноги.
Як зачнеться на Євфимку моква, то аж до морозів трива.

Осія (З0 жовтня). В цей день колесо з віссю прощається.

Віз у засторонок поліз, а сани ще не зніс.
Жовтень ні колеса, ні полоза не любить, бо їде на рябій кобилі.

Луки (31 жовтня). Крім осіннього, є і весняний (5.05). З цієї нагоди жартували: «До весняного Луки ані хліба, ані муки, а прийшов осінній Лука — з'явилися хліб і мука».

Вже починали перевозити сіно з далеких відстаней.
До Луки не везуть сіна з луки.
Як не придбаєш до Луки, то не буде ані хліба, ані муки.

У народі кажуть

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.
Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить.
У жовтні гріє ціп, а не піч.
Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю.
Для роботящого Федота і в жовтні знайдеться робота.
Весною дощ парить, а восени мочить.
Сади дерево змолоду — на старість буде як знахідка.
Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя сніг ляже пізно.
Якщо листя з дуба і беріз опаде чисто — легкий рік, нечисто — на сувору зиму.
Листя кладеться на землю долілиць — на врожай.
Якщо вдень випав перший сніг, він швидко розтане, вночі — лежатиме довше.
Скільки не випало б снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінно наступить відлига.
Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграйками з місця на місце.
Сова кричить до холоду.
Грак відлетів — чекай снігу.
Дикі гуси на відльоті — кінець бабиному літу.
Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев — бути негоді й вітрові.
Рано линяють голуби — на ранні приморозки й холодну зиму.
Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір'я — чекай різкого похолодання.
Лушпиння на цибулі тонке — зима буде теплою, а грубе та з багатьма застьожками — холодною.
Якщо восени сіренький ранок, то жди ясного дня.
Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари,— перед дощем, а як припадає до землі — на сонячний день.
Червоний місяць — на вітер, блідий — на дощ.
Якщо високими поросли бур'яни, то зима буде, сніжною, з частими завірюхами.
Вовча ягода перед дощем особливо пахне.
Чорна бузина і калина достигли не по порі — чекай холодної і лютої зими.
Спориш довго не змінює восени свого кольору — на щедрий врожай зернових наступного року.
Білка мостить гніздо високо — на теплу зиму, низько — на люту.
Запаслися білки на перезимок великим припасом горіхів — на холодну зиму.

 
 
 

НОВИНИ

 

30.08.2011 Міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк: Збільшення комунальних тарифів неминуче … цієї осені комунальні тарифи будуть збільшені!

Збільшення комунальних тарифів неминуче, вважає міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк.

Про це він заяв... далі >>


30.08.2011 Валентин Наливайченко: Черговий, передвиборчий розіграш «мовної карти» не врятує владу і «псевдофілологів» Партії регіонів

Партія «Наша Україна» виступає категорично проти чергового законопроекту «псевдофілологів» Партії регіонів - народних депутатів Сергія КІВАЛОВА і Вадима КОЛЕСНІЧЕНКА,... далі >>


30.08.2011 Андрій Клюєв вимагає «кардинально зменшити» роздрібні ціни для населення на скраплений газ

Протягом тижня роздрібні ціни для населення на скраплений газ мають бути кардинально зменшені, заявив у вівторок перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного ро... далі >>


 
 
 

ПАРТНЕРИ:

 

 
 

 

  Сайт оптимізований для перегляду броузерами Internet Explorer - 4.0 і вище,
Netscape Navigator- 7.0.
Мінімальне розширення 800 х 600
Розробка сайту intellCOM

Звязок з веб-мастером