на головну сторінку  
на головну сторінку    
    ON-LINE трансляція ДТРК "УТР" в обрані форум на сайті  
увімкнути трансляцію телеканалу УТР

06 : 40

Хочете подивитися?
> натисніть тут <

07 : 10

 

07 : 30

 

08 : 00

Україна: час місцевий.  

10 : 00

 

10 : 20

 

10 : 50

 

11 : 00

 

11 : 20

 
  ВХІД ДЛЯ КОРИСТУВАЧА
  логін
     
  пароль
 
   
 
 

Травень

<< версія для друку >>

Травень




Травнева роса краща од вівса

Якому б місяцеві ми не співали осанну, — а кожен з них заслуговує на це, — останній брат весни все-таки має особливі заслуги: незважаючи на круті примхи природи, саме в травні вона, природа, постає в усій своїй красі — довколишній світ немовби святкує свою молодість буйним цвітінням, князюванням трав, багатоголоссям пташиного царства. Віддавна казали: «Дожити б до маю, то тоді вже сама природа подбає...»

Нашому сучасникові може здатися, що назва місяця «май» для української мови не характерна. Насправді це не так. Накличка ця відома ще давнім русичам. Наші вітчизняні пам'ятки XII століття фіксують її лише в цьому значенні. Я. Головацький стверджував, що назва походить «від маю, котрим луки покрившися зеленіют, мают».

Всі наші дореволюційні класики — Т. Шевченко, Панас Мирний, Леся Українка, І. Франко, М. Коцюбинський та інші — вживали виключно це слово. Ним користувалися й наші сучасники М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко...

Що б там було, але назва «май» міцно закріпилася в нашій мові. Сучасне поняття маївок також іде з давнини. Колись обряди, які організовували серед приро¬ди, так і називалися — маївки, що ідентифікувалися з однойменним місяцем.

Оскільки на Україні відбулася «націоналізація» місяців, то найбуйніший весняний період назвали «травенем». До речі, близькі за походженням назви і в багатьох інших слов'янських народів. Язичники вважали, що лише травневі лікарські рослини мають чудодійні лікувальні властивості. їх заготовляли, а подекуди й досі дотримуються цього правила, лише 10 травня за старим стилем. Зривали цілюще зело удосвіта, до схід сонця. Все доросле населення вирушало в ліс та на левади, щоби запастися ним на цілий рік.

На травень припадає і чимало обрядових дійств, які так чи так пов'язані з поетичним віншуванням природи. Одне з таких — свято русалії. Воно переважно припадає на кінець травня і початок червня. В основу дійства покладені хліборобські атрибути, що беруть початок з дайбозької пори. В обрядах, що входили до так званого русального, або мавського, тижня, простежуються міфологічно-фантастичні уявлення, позначені високим пошанівком до природи, її незвіданості. Серед багатьох дійств, що дійшли і до недавнього часу, особливо поетичний обряд дівчини-русалки. Юнки зодягали в красні й пишні шати одну з перевесниць і водили її селом, співаючи русальних пісень. Це був спеціальний цикл співанок, котрий виконували лише на мавський тиждень.

На горі церковка стояла.
— З ким ти, Марійко, шлюб брала?
— З тобою, Васильку, з тобою,
Як із ясною зорьою.
— По чім же ти, Марійко, пізнала,
Що ти мене зорьою назвала?
— По мові, Васильку, по мові,
Оксамитна шапочка на голові,
А чорнії осьмушечки —
Пристав мені та до душечки.

З русальним, або мавським, тижнем пов'язані й численні повір'я. Вважалося, що русальськими стають ті діти, які померли на мавський тиждень і їх не встигли похрестити. Відтак мавський тиждень — це своєрідне князівство русалок, тому батьки забороняли дітям ходити в цей час по квіти і прошкувати через жита, бо «русалки залоскочуть». У цій засторозі простежується господарський практицизм: саме під цю пору густилися трави, колосилося жито, а птахи і звірі вигодовували своє потомство. Саме з огляду на це народна мораль намагалася убезпечити тишу.

На початку місяця (6 травня) відзначали день святого Юрія. Це одне з найпое-тичніших весняних свят. Юрій, на думку наших предків, був оберігачем свійських тварин. Тому селяни до цього свята не вигонили на нічні пасовиська коней, а дехто й корів на толоки. На Юрія, як правило, підрізали гриви й хвости лошатам, а ввечері, зібравшись у ватаги, виводили тварин на нічний попас. Всю ніч батьки й діти сиділи біля ватри, розповідаючи забавні історії. Це був один з найцікавіших обрядів у підлітків.

З Юрієм пов'язане ще одне дійство. В народі воно називалося «збирання роси». Як відомо, роса в повсякденному побуті досить широко використовувалася. Батьки навмисне змушували дітей ходити по ній босоніж, щоб «не нападали парші» і «не боліли ноги». Дівчата ж змивали нею обличчя, аби воно було «красним та рум'яним». Господарі ретельно стежили за тим, чи качаються в росі коні. Якщо тварина, котру вигонили зі стайні, не робила цього — ознака старіння або хвороби, тому казали: «Коли кінь у росу — ти його в шлею, а коли без роси — ветеринара проси». Це стосувалося й корів: «Хочеш масла — треба, щоб корова з росою паслась», а отже, намагалися вигонити череду якомога раніше — «доки на травах густі роси».

Народний прогностик

Івана Старопечерника (2 травня). Раннє травневе сонце особливо парке, а отже сприятливе для вибілювання полотна. Тому в цей день жінки виносили до річок чи ставків наткані за зиму та весну сувої, змочували їх у воді, збивали праниками і сушили (білили) на сонці, час од часу скроплюючи водою. Започатковували цю роботу на Івана Старопечерника. Тому й казали: «Прачі б'ють — Івана чуть».

Луки (5 травня). У цей день садять цибулю. Крім Луки весняного, є і Лука осінній (31.10).
До весняного Луки нема хліба і муки, а прийшов осінній Лука — з'явилися хліб і мука.

Георгія, Юрія (6 травня). Це одне з найпошанівніших весняних свят, про яке чимало сказано у народній міфології. Юрія шанували насамперед як захисника свійських тварин, особливо корів. У цей день майже на всій території України виганяли худобу на пасовиська з різноманітними обрядами. Не виключено, що Юрій замінив згодом дайбозького Ярила.

В інших регіонах Юрій був покровителем не тільки свійських тварин, але й вовків. Дехто вірив, що він їздить по полях верхи на білому коні й приймає під свою опіку тварин, котрих уперше вигнали на пашу. При цьому казали: «Святий Ягорій Побідоносець їхав на Осіянській горі на червоному коні звірів-вовків збирати — не ходіть мого стада поїдати». Хто ж вигонив череди раніше, в таких господарів, вважалося, вовки можуть понівечити «скот, оскільки їх не оберігає Юр».

За звичаєвим правом, до Юрія можна було вільно випасати тварин будь-де, але з його приходом вже заборонялося толокувати на сінокосах і озимині. З цього приводу казали: «До Юрія в житах і травах б'ють тільки дурня, а після Юрія наб'ють і умного».

рім весняного («теплого»), був іще осінній («холодний»). У нас два Єгорія — один голодний, а другий холодний.

Треба добре дбати, аби не купувати: сіно до одного Юрія, а хліб до другого Юрія.

Марка (8 травня). Має бути тепло, тому казали: «На Марка небо ярке — на вулиці парко, а бабі в хаті жарко».
Якщо не зацвіли яблуні, то на неврожай.

Якова (13 травня). Хоч уже й вигонили на випас тварин, але казали:
На Якова трава ніякова.
Теплий вечір і зоряна ніч — на сухе літо.

Єремії (14 травня). Про Яремин день так казали: «Єремій, Єремій, про посіви розумій».

Коли на Єрему погоже, то й жниво буде пригоже.

Бориса і Гліба, Борисів день (15 травня). У народі його іще називали «солов'їний день». Крім весняного, є й літній (6.08).
На Бориса і Гліба — найпізніша сівба.

Тимофія (16 травня). «На Тимофія, — казали, — велика надія». Якщо сонячно й тепло, то така погода буде і в кінці місяця.

Ярини (18 травня). З цього дня починали висаджувати розсаду капусти. Прийшли Ярини — не прикривай сіни.

Іови (19 травня). З цього дня сіяли боби та горох, і називали ще його «огірковим! днем».
Вранці роса, а вдень ясна погода — то на добрий врожай.

Миколи (22 травня). Крім весняного, є й зимовий (19.12), а тому казали: «В кожнім році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи».
Весняного Миколая, як правило, не святкують. Одначе фольклорні джерела приберегли чимало поетичних зразків. Держи сіно до Миколи — не побоїшся зими ніколи. До Миколи не буде літа ніколи. Два Миколи: один з травою, а другий з морозом.

Симона (Семена) Зілоти, Семенове зіло, Миколин батько (23 травня). Це день, коли жінки, а особливо знахарки, збирали лікарські трави, котрі мають (і це підтверджують спеціалісти) неабияку лікувальну силу. Намагалися заготовляти зілля до схід сонця.

Мокія (24 травня). Вважали, що Мокій — цар граду, і тому намагалися його задобрити всілякими молитвами.
Мокіїв день мокрий — все літо буде мокрим.
Якщо на Мокіїв день паде дощ, то буде сорок днів падать.
Коли туман — на мокре літо.
Схід сонця багряний — усе літо буде грозове.

Єпіфанії (25 травня). Якщо Єпіфан вранці зодяг червоний жупан, то все літо буде сухе й жарке.

Гликерії (26 травня). З цього часу ночі ставали паркими, а відтак починають з'являтися комарі.
Ликерія прилетіла й припала до тіла.

Ісидора (27 травня). Теплий Сидро — тепле літо.

Пархома теплогрія (28 травня). Прийшов Пархом — тішся теплом.

Феодота (31 травня). На дубі листя з'явилося — на врожайне літо.

Вознесіння, Вшестя. Це свято не тримається числа, але переважно припадає на травень. Його відзначають на сороковий день після Великодня, і воно має збігатися з четвергом. З цього приводу народне прислів'я каже: «Не прийдеться в середу Вшестя». Згідно з християнським вченням, після воскресіння Христа через сорок днів Бог забрав його на небо, хоч до цього він ходив по землі. Це останній день, коли можна вітатися словами «Христос воскрес!». Опісля Вшестя вже заборонялося, бо в храмах ховають плащаницю.

На цю відзнаку люди випікали обрядове печиво у формі драбинок, «щоб було по чому Ісусові вилізти на небо». Такий ритуальний хлібець несли на могилки, щоб востаннє колективно пом'янути померлих. Крім печива, готували також пласкі млинці з пшоняного борошна, які називалися «божими онучами»; у деяких регіонах випікали також паски і фарбували крашанки на поминки.

Селяни в цей день обходили свої посіви, качали на них крашанки, оскільки «на Вшестя жито вже починає викидати колос». До цього дня намагалися повністю обсіятися, бо через десять днів буде Трійця. Молодь тим часом організовувала різноманітні забави.

У народі кажуть

Май — волам і коням сіна дай, а сам на піч утікай.
У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає.
Соловейко — мала пташка, а май знає. На май коровам дай, та й вила ховай.
Як прийде май, сій просо — буде як гай, а як прийде іюнь — хоч сій, хоч плюнь.
Як сухий май, то гроші на хліб дбай.
Май холодний — не будеш голодний.
Як у травні дощ і грім — буде радість людям всім.
У травні все квітує, а в червні визріває.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб в коморі.
Травень ліси одягає — літа в гості чекає.
Хто в травні звінчається, то буде вік маятися
Весна не зима — не на піч, а в поле збирайся.
Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки. Прилетіли ластівки — поспішай закінчувати сівбу.
Якщо жайворогок багато й довго співає — втримається ясна погода без опадів, коли ж мовчить уранці — буде дощ.
Зозуля закувала — мороз одігнала.
Якщо горобці й ластівки гніздяться з північного боку будівлі - на жарке літо.
Озерна жаба вилазить на берег перед дощем.
Багато хрущів — на сухе літо.
Веселка віщує зміну погоди: вечірня обіцяє гожу, а ранкова — дощову.
Якщо місяць народився і водою облився (вночі пройшов дощ), то дощі надовго, коли ж молодик без опадів, то доста триватиме суха погода.
Якщо в травні часті зірниці — буде добрий урожай.
Дуб раніше розпустить листя від ясена — на сухе літо.
Черемха цвіте перед останніми весняними приморозками.
У травні два морози: коли зацвітає черемха і як розпускається дуб.
Квіти пахнуть здалека — на вітер.
Соковито пахтить м'ята — невдовзі збереться на дощ.
Якщо корови ввечері, йдучи додому, часто вдихають повітря, здіймаючи голову догори, лижуть ноги і з ревінням заходять до хліва — чекай негоди.
Пізня весна дарує сухе гоже літо.

 
 
 

НОВИНИ

 

30.08.2011 Міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк: Збільшення комунальних тарифів неминуче … цієї осені комунальні тарифи будуть збільшені!

Збільшення комунальних тарифів неминуче, вважає міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк.

Про це він заяв... далі >>


30.08.2011 Валентин Наливайченко: Черговий, передвиборчий розіграш «мовної карти» не врятує владу і «псевдофілологів» Партії регіонів

Партія «Наша Україна» виступає категорично проти чергового законопроекту «псевдофілологів» Партії регіонів - народних депутатів Сергія КІВАЛОВА і Вадима КОЛЕСНІЧЕНКА,... далі >>


30.08.2011 Андрій Клюєв вимагає «кардинально зменшити» роздрібні ціни для населення на скраплений газ

Протягом тижня роздрібні ціни для населення на скраплений газ мають бути кардинально зменшені, заявив у вівторок перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного ро... далі >>


 
 
 

ПАРТНЕРИ:

 

 
 

 

  Сайт оптимізований для перегляду броузерами Internet Explorer - 4.0 і вище,
Netscape Navigator- 7.0.
Мінімальне розширення 800 х 600
Розробка сайту intellCOM

Звязок з веб-мастером