ДТРК "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення" (УТР)

Огляд преси

 

22.08.2011 - 27.08.2011

Головною темою вітчизняних друкованих видань було відзначення 24-го серпня в нашій країні 20-річчя незалежності держави. Газета «Голос України» 26-го серпня розповіла, зокрема, що святкування у столиці розпочалося подячним молебнем, що його відслужили в Києво-Печерській лаврі. Участь у ньому взяли перші керівники України, відомі політики, релігійні діячі.

Потім вони поклали квіти до пам’ятників Тарасу Шевченку, Михайлу Грушевському та Святому Володимиру, взяли участь в урочистому зібранні, яке відбулося в палаці «Україна». Тим часом те, що відбувалося протягом дня в центрі Києва, по праву можна назвати наймасшабнішим святкуванням за всю історію Незалежності. Чотири сцени, 10 тематичних ігрових локацій, понад дві з половиною учасників святкових програм з усіх областей. Концерти, конкурси краси, нагородження переможців спортивних ігор, інтерактивні ігри для дітей та їх батьків, музичний марафон та ще багато цікавого відбувалося цього дня в столиці. Завершилось свято грандіозним фейерверком.

Щоправда, як зауважило видання, Майдан був не лише святковим, а й політичним. Опозиційні партії скликали віче. Говорили не лише про владу, а й про себе, про те, що не зробили для країни. За словами заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенко, якщо подивитися на цифри досліджень, то абсолютна більшість українців вважають себе патріотами. Але водночас, сказав він, - у нас забагато теоретичних і мало дієвих патріотів.

Газета «Україна молода», у свою чергу, розповіла як відзначали 20-ту річницю незалежності в інших регіонах України. Запоріжжя відзначилося встановленням гігантського прапора, який вивісили на рекордну висоту. Флагшток заввишки 90 метрів над рівнем Дніпра встановили у найвищій точці Хортиці – на кургані біля музею запорозького козацтва. А Вінниця спекла найбільший коровай в Україні, розмірами 4 на 4 метри і вагою півтори тонни. Після того, як рекорд задокументували в українській книзі рекордів, пекарі пригостили своїм шедевром усіх присутніх. Рекорди з нагоди «круглої дати», за словами видання, намагалися поставити багато міст. У Дніпропетровську, наприклад, відбувся флеш-моб із вишиванок – 500 людей на Монастирському острові вишикувався у фразу «Я – українець». В одесі, взявшись за руки, близько шестисот учасників у вишиванках розтягнули живий ланцюг від пам’ятника Дюку Рішелье до Морського вокзалу. Учасники акції зізнавалися, що пишаються своєю Батьківщиною і з гордістю носять вишивані сорочки.

У Рівному майже 7 тисяч людей у вишиванках зібралися на майдані Незалежності, що на півтори тисячі осіб більше, ніж останній «вишиваний» рекорд, встановлений у травні в Чернівцях. А на театральному майдані журналісти зініціювали благодійну акцію для збору коштів на лікування важко хворого хлопчика: виклали монетами 20-метровий тризуб, довжина якого по периметру становила майже пів-кілометра. У Львові основні заходи пройшли біля пам’ятника Степану Бандері, де націоналісти влаштували кількатисячне віче. На площі Ринок Львів’яни наряджали античні статуї у вишиванки. А в Донецьку, незважаючи на абсурдну заборону масових зібрань 24-го серпня, люди святкували, як і всі, насолоджуючись здебільшого виступами народних колективів. Разом із зірками світової естради святкував Харків: у першу столицю приїхали Доктор Албан, Нані Брегвадзе, «Дискотека Аварія».

За інформацією газети «Урядовий кур’єр» за 23-тє серпня, під час наради в Києві перший віце-прем’єр-міністр-міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв доручив низці міністерств і відомств у тижневий термін підготувати всі пропозиції, в тому числі проекти законодавчих змін, для своєчасного забезпечення медичними препаратами системи хорони здоров’я України, як у поточному році, так і на тривалу перспективу.

Урядовець підкреслив, що також важливо кардинально підвищити контроль за якістю медичних препаратів. Заходи повинні бути системними і дієвими, оскільки йдеться про здоров’я громадян. Ще одне завдання полягає у створенні максимально сприятливих умов для розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі. Має бути максимально забезпечений внутрішній ринок та нарощуватися обсяги експорту.

У цьому зв’язку перший віце-прем’єр звернувся до вітчизняних виробників із закликом підготувати свої пропозиції щодо розвитку галузі, а до представників іноземних компаній – будувати свої виробництва саме в Україні. Він доручив до кінця місяця зібрати великих виробників галузі для напрацювання узгоджених пропозицій. Крім того, урядовець звернувся до посередників, які працюють на українському ринку, із закликом вкладати зароблені кошти у відкриття нових фармацевтичних виробництв, перетворюючись таким чином з імпортерів у вітчизняних виробників.

Часопис «Український тиждень» у своєму черговому 35-му номері вважає, що олігархічно-люмпенська модель економіки позбавляє Україну перспективи. Якщо в європейських країнах співвідношення доходів найбідніших та найбагатших громадян становить один до шести, то в нашій країні, за даними ООН, один до тридцяти. Розрив між цими показниками продовжує зростати, посилюючи поляризацію суспільства і спотворюючи економіку та соціальну сферу. Тижневик стверджує, що в Україні тривають концентрація капіталу та створення монополістичних об’єднань. Це призводить до викривлення конкурентних умов ринку, бо на монополістів працюють лобісти у владі, під них пишуть закони, їм надають фіскальні преференції, а деяких навіть дотують із держбюджету, як у випадку з вугільною галуззю. Тож конкурувати з ними навіть великим компаніям, не кажучи вже про малий і середній бізнес, неможливо.

У цьому контексті «Український тиждень» наводить приклад Польщі. Там стабільність економіки пов’язують насамперед з тим, що на початку 1990-х у країні зробили ставку на мале підприємництво, швидко та прозоро провели приватизацію і ліквідували держмонополії. Умови ведення бізнесу, податкова та регуляторна політика в Польщі були сформовані таким чином, що підприємці не мають причин іти в політику та в органи влади для лобіювання власних інтересів. Окрім того, в державі існує серйозний контроль за доходами чиновників та їх родин, що дає змогу запобігти розповсюдженню корупції. У розвинутих країнах малий бізнес тісно співпрацює з великим, звільняючи його від потреби виробництва низькорентабельної для нього продукції., що потрібна в незначних обсягах. В Україні цього не спостерігається.

Отже, робить висновок тижневик, олігархічно-люмпенська економічна модель не має майбутнього. Шанси України потрапити в число країн із розвинутою економікою та високим рівнем життя громадян залежить від зміни цієї схеми й підтримки середнього класу, котрий є природним союзником будь-яких реформ, справді спрямованих на розвиток країни та виведення її з бідності. Докладніше читайте на сторінках свіжого, 35-го номера часопису «Український тиждень».

Як повідомила 22-го серпня львівська регіональна газета «Високий замок», в обласному центрі відбулося урочисте відкриття Міжнародного фестивалю фольклору «Етновир», що триватиме до 24-го серпня – святкування Дня незалежності України. Минулі роки фестиваль вже збирав представників фольклорних колективів з Іспанії, Польщі, Ізраїлю, Чехії, Індії та Польщі. Цього разу на гостинну львівську землю з’їхалися колективи з Італії, Франції, Великої Британії, Канади, Країни Басків та Бурунді.

А розпочалося дійство з марш-параду учасників фестивалю в яскравих національних костюмах, заповнюючи вулиці та площі міста звуками музичних інструментів і співами. Від України своїм мистецтвом порадували дівчата з українського фольклорного колективу «Дивина» з міста Донецька, а також дитячий театр танцю львівського будинку офіцерів «Левеня». Цей справжній етно-вибух представляє культури різних куточків світу і вже став найбільшим міжнародним фестивалем фольклору в Україні. Газета відзначила, що він хоч і молодий, але вже набув підтримки всесвітніх організацій: Міжнародної Ради Організацій Фестивалів Фольклору і Традиційних мистецтв, що діє при ЮНЕСКО та Міжнародної організації фольклорного мистецтва.

Також, - пише далі видання, - щоб краще ознайомити гостей фестивалю з культурою своїх країн учасники візьмуть участь у представленні кухонь народів світу, де можна буде спробувати екзотичні страви.