на головну сторінку  
на головну сторінку    
    ON-LINE трансляція ДТРК "УТР" в обрані форум на сайті  
увімкнути трансляцію телеканалу УТР

04 : 40

Хочете подивитися?
> натисніть тут <

06 : 00

 

06 : 30

 

06 : 40

 

07 : 10

 

07 : 30

 

08 : 00

Україна: час місцевий.  

10 : 00

 

10 : 20

 
  ВХІД ДЛЯ КОРИСТУВАЧА
  логін
     
  пароль
 
   
 
 

Київ - другий Єрусалим

<< версія для друку >>

Київ - другий Єрусалим

Смерть великого князя київського Володимира, яка настигла його 15 липня 1015 року, впала великим горем на всю країну. Київська держава, до розбудови якої стільки сил та енергії доклав Володимир Святославович, нерозважливими діями його синів була втягнута у вир братовбивчої громадянської війни.

Династично-політична криза була спровокована наміром Володимира залишити спадкоємцем по собі наймолодшого сина - Бориса. Звісно, це викликало невдоволення старших братів, які, керуючись усталеними родовими нормами престолонаслідування, зі зброєю в руках піднялися боронити своє право на великокнязівський стіл. У ході тієї тривалої і жорстокої боротьби наклали головою наймолодші з-поміж Володимирових синів - Борис і Гліб. Призвідець неспокою, старший Святополк був розгромлений військами князя Ярослава, який тільки-но 1019 року утвердився в Києві.

Однак ще не всі землі Русі знаходилися під владою Ярослава. Серйозною загрозою для його єдиновладдя став брат Мстислав Тмутараканський, а на західних кордонах Київської держави тривожив польський король. Проте Ярослав був сповнений непохитної рішучості. У його кволому тілі (сучасники відзначали його непоказну статуру й кульгавість) жив могутній дух і воля до перемоги. Либонь, саме тому Мстислав, незважаючи на міць своєї добірної дружини, визнав право старшого брата на великокнязівський стіл. У 1026 році брати уклали мирну угоду, за якою поділили Руську землю по Дніпру: Ярослав став княжити у Києві, а Мстислав - на Лівобережжі, в Чернігові. То був перший в нашій тисячолітній історії поділ країни на Лівобережжя і Правобережжя. Історична спадщина детермінує й досьогодні цивілізаційні рубежі України, заклавши дихотомію українського Сходу й українського Заходу.

Незважаючи на такий розподіл державного тіла Русі, Мстислав і Ярослав об'єднали свої бойові дружини і спільними зусиллями вигнали поляків з Перемишля, Червена, Белза та інших руських градів понад Західним Бугом і Сяном. Так жили вони у "братолюбстві", доки Мстислава не стало. Поховавши брата у Чернігові 1036 року, Ярослав успадкував його володіння і став самовладним правителем Київської держави. В ту пору і розкрився самобутній талант Ярослава як державотворця. З його іменем давньоруські книжники пов'язують остаточний розгром печенізьких орд, що хижими набігами пустошили південні посілості Русі. Генеральна битва з ними сталася 1036 року поблизу Києва. За свідченням літописця, на місці того бойовища незабаром піднялися золоті маківки Софійського храму.

Уславляючи будівничу діяльність Ярослава, літописець сповіщає: "Заложив Ярослав город великий... в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії премудрості Божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах кам'яну, Благовіщення святої Богородиці". Це грандіозне будівництво було не буденним явищем, а являло собою складову частину широкомасштабної, задуманої ще Володимиром, програми побудови священної християнської держави з її стольним градом Києвом - другим Єрусалимом.

Уподібнення Києва Священному Граду Єрусалиму простежується у багатьох пам'ятках писемності та культури українського середньовіччя. Проте необхідно зауважити, що у творах староруських книжників і мислителів Єрусалим осмислювався через уподібнення його до Константинополя - на той час столиці православного світу. Константинополь мислився як місто, створене з ініціативи самого Бога, який дарує йому свій вічний захист. Отож не випадково київські будівлі, споруджені за Ярослава, знаходять прозорі аналогії в архітектурі столиці східного християнства. Подібно до візантійських базилевсів - будівничих Царгорода, князь Ярослав Володимирович, спорудивши Золоті Ворота і собор святої Софії в Києві, прагнув утвердити міць своєї влади та велич держави і її столиці, рівноправної, радше рівночесної Константинополю (Єрусалиму). Ці прагнення володаря київського трону не залишилися поза увагою сучасників. Найбільше місто тогочасної Русі вражало їх могутністю оборонних укріплень, пишністю монументальних споруд, зокрема храму святої Софії. Староруські літописці називали його красою або принадою світу, а західні хроністи, що вельми прикметно, - суперником Константинополя.

Ярослав продовжив справу свого батька. Адже саме Володимиру, за визнанням сучасників, належав задум побудови "Дому Мудрості" - храму святої Софії. Її образ у християнстві тісно пов'язаний з ідеалом соборності, централізованої сакральної держави. Саме тому київський князь Ярослав увійшов в аннали історії під іменем Ярослава Мудрого. Ідеологія священної держави, розкриваючи символ її столиці через ідею священного міста (Києва) і храму (святої Софії), моделювала образ Небесного Єрусалима. "Читається" він і в сакральній топографії міста, що на плані утворює восьмикутник. Це сакральне число у християнській символіці означає "вічність" і співвідноситься з образом Небесного Єрусалима.

Відповідно до візантійської традиції, у якій Богородиця виступає заступницею Царгорода-Константинополя, староруські книжники обґрунтовували ідею патронату Богородиці над Києвом. Так, митрополит Іларіон у "Слові про закон і благодать" прямо вказує на те, що Ярослав, увінчавши місто церковними спорудами, передав його разом з городянами в дарунок Богородиці. Богоматір, як оповідається в одній із новел Києво-Печерського патерика, мала намір "переселитися" до Києва: "Хочу церкву собі спорудити на Русі, в Києві. Прийду сама її побачити і в ній хочу жити". Унаочненою паралеллю цим рядкам є монументальна постать Діви Марії, що гордо й величаво здіймається у молитві над зображенням сцени "причастя апостолів" у Софійському соборі. Вона мислилася як піклувальниця про стольний град Київської Русі, ототожнюючись з ідеєю божественної чистоти і святості. Вшанування Богородиці Заступниці, що поширилося у Києві з середини ХІ ст., відіграло визначальну роль у формуванні образу міфілогізованої столиці вселенського православ'я. Через те що більшість київських храмів була присвячена Божій Матері, столиця Русі-України перетворювалась на богообраний і богохранимий град. Не випадково Київ називають матір'ю градів руських. Ці слова, що давно вже стали хрестоматійними, трактують зазвичай буквально: мовляв, Київ є родоначальником і першопрестольним градом Російської єдиної і неподільної держави; а в кращому разі цей вислів розуміється як калька з грецької - переклад слова метрополіс, що означає столицю. Насправді ж маємо перед собою біблійну алюзію, запозичену старокиївським літописцем з грецьких хронік, у яких цим словосполученням називається Єрусалим. Славнозвісний парафраз київського книжника середини ХІ ст. був покликаний до життя потребою облагочестити святість стольного града Русі, яка, мовлячи словами Іларіона. "була відома і чута в усіх кінцях світу".

Уявлення про Київ - другий Єрусалим, утвердивши його столичність і рівноправне партнерство у сім'ї християнських народів ранньосередньовічного світу, збереглося аж до ранньоновітніх часів. Традиції, закладені в далекому історичному минулому, живлять славу і велич Києва сьогоднішнього, який, відроджуючи свої святині, поступово повертає призабуту славу Єрусалима над Дніпром.

Володимир РИЧКА, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, "Урядовий кур'єр"

 
 
 

НОВИНИ

 

30.08.2011 Міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк: Збільшення комунальних тарифів неминуче … цієї осені комунальні тарифи будуть збільшені!

Збільшення комунальних тарифів неминуче, вважає міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк.

Про це він заяв... далі >>


30.08.2011 Валентин Наливайченко: Черговий, передвиборчий розіграш «мовної карти» не врятує владу і «псевдофілологів» Партії регіонів

Партія «Наша Україна» виступає категорично проти чергового законопроекту «псевдофілологів» Партії регіонів - народних депутатів Сергія КІВАЛОВА і Вадима КОЛЕСНІЧЕНКА,... далі >>


30.08.2011 Андрій Клюєв вимагає «кардинально зменшити» роздрібні ціни для населення на скраплений газ

Протягом тижня роздрібні ціни для населення на скраплений газ мають бути кардинально зменшені, заявив у вівторок перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного ро... далі >>


 
 
 

ПАРТНЕРИ:

 

 
 

 

  Сайт оптимізований для перегляду броузерами Internet Explorer - 4.0 і вище,
Netscape Navigator- 7.0.
Мінімальне розширення 800 х 600
Розробка сайту intellCOM

Звязок з веб-мастером