ДТРК "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення" (УТР)

Народні звичаї

 

Український народний календар

за книжкою Василя Скуратівського «Місяцелік»

Весна >>>
Літо >>>
Осінь >>>
Зима >>>





Веселе свято Великдень

На Великдень мешканці Українських Карпат та Прикарпаття не лише славлять воскреслого Христа, а й влаштовують ігри й забави, сенс яких криється в язичницьких віруваннях. Танком та співом наші предки прощалися із зимою, вітали весну, у формі ігор спілкувалися з силами природи, просячи в них доброго врожаю, щасливої долі, здоров’я на увесь рік. Поливаний, волочільний понеділок, гра в «Жука», «Коструба», гаївки — подекуди ці ознаки язичницького свята весни можна спостерігати й нині. Далі>>>

Вознесіння Господнє

Свято Вознесіння (Вшестя) не тримається певного числа – його відзначають на сороковий день після Великодня, і воно має збігатися з четвергом. З цього приводу народне прислів’я каже: „Не прийдеться в середу Вшестя”. Далі>>>





Трійця

Трійця, (П'ятидесятниця), (грецьк. Pentekoste), одне з найбільших християнських свят, яке святкується на 50-й день від Великодня в пам'ять зішестя Святого Духа на апостолів і присвячене прославлянню Святої Трійці. У Православній Церкві — велике двунадесяте свято. Далі>>>





Воздвиження Хреста Господнього

Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові нашому на супротивників подай…
Тропар свята.

Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього, або як кажуть в народі, Здвиження, — одне з найвеличніших свят Православної церкви. Далі>>>

Новорічні свята

Нині в країнах європейської культури (а це добра половина світу) Новий рік відзначається за неодмінної участі зеленої красуні - ялинки, з Дідом Морозом, Снігуронькою, іншими казковими героями. Коріння звичаю сягає сивої давнини. Обряд прикрашання і вшановування ялини (не сосни, до речі, а саме й тільки ялини) існував ще у давніх германців і зафіксований у римських історико-літературних джерелах. Далі>>>

Весняні свята

Далі>>>









Літні свята

Далі>>>